- ображати
- —————————————————————————————обража́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
ображати
Смотреть что такое "ображати" в других словарях:
ображати — ОБРАЖА|ТИ (4*), Ю, ѤТЬ гл. 1. Выражать: кто бо толма ѹдалисѧ стр(с)тии. но ѥже приступити телесемъ. на цѣловь своѥя мдр(с)ти обража||˫а г҃лемое и молчащее пѹченье. (τυπῶν) ГБ XIV, 169б–в. 2. Запечатлевать что л.: но ˫ако же пише(т) д҃хъ и въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ображати — а/ю, а/єш і рідко обра/жувати, ую, уєш, недок., обра/зити, а/жу, а/зиш, док., перех. 1) Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому небудь душевного болю, моральної травми. || Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим … Український тлумачний словник
ображати — 1) = образити (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою спричиняти в кого н. почуття гіркоти, досади), у[в]ражати, у[в]разити, зачіпати, зачепити, зневажати, зневажити, кусати, кусатися, кривдити 2) див. кривдити 1) … Словник синонімів української мови
кривдити — 1) (несправедливо чинити щодо когось / чогось, ставитися до когось / чогось), ображати, образити 2) див. ображати 1) … Словник синонімів української мови
в'їдливий — (уї/дливий), а, е. 1) Те саме, що настирливий 1); причепливий. || Дошкульний, невідв язний (про комах). || Який набридає, дратує (про однотонне безперервне звучання). 2) Який любить вражати, ображати когось. В їдливий критик. || Ущипливий, їдкий … Український тлумачний словник
вражати — I (уража/ти), а/ю, а/єш, недок., вра/зи/ти (ура/зи/ти), вра/жу/, вра/зи/ш, док., перех. 1) Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. •• Вража/ти о/ко (о/чі) дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. 2) Завдавати душевного болю, жалю.… … Український тлумачний словник
даремно — розм. даре/мне. 1) Присл. до даремний. || Безплатно, даром. 2) присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти) … Український тлумачний словник
дрочитися — дрочу/ся, дро/чишся, недок., розм. 1) Перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття невдоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися. || Кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про тварину). 2) з… … Український тлумачний словник
задирати — I а/ю, а/єш, недок., заде/рти і задра/ти, деру/, дере/ш, док., перех. 1) Підносити, піднімати вгору. || Відгортати, заломлювати краї або частину чого небудь (покрівлі, одягу і т. ін.). || безос. 2) Робити, утворювати задирку (на дереві, пальцях… … Український тлумачний словник
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
